Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області підготувало проекти Програми регіонального екологічного моніторингу та Концепції нової регіональної програми охорони довкілля. З метою широкого обговорення та на виконання вимог Орхуської конвенції документи розміщені на веб-сайті Держуправління. Цьому питанню також було присвячене спеціальне засідання Громадської ради. Члени Громадської ради ухвалили рішення розглянути проекти в колі своїх організацій та надати до Держуправління пропозиції та зауваження.

Програма регіонального екологічного моніторингу Вінницької області, як окремий документ, розроблена вперше. Внаслідок її реалізації очікується удосконалення та подальший розвиток обласної системи моніторингу; високий рівень інформації; прогнозування змін та, відповідно, прийняття ефективних управлінських рішень.

Документ розроблений науковцями Вінницького національного технічного університету відповідно до Концепції державної програми проведення моніторингу довкілля з використанням досвіду виконання подібних програм у регіонах України

Обласною програмою з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки у Луганській області передбачено заходи, здатні підняти регіональну систему моніторингу на новий рівень, а саме: створення єдиної регіональної інформаційної системи, яка охоплює 11 міст, 7 екологічно небезпечних підприємств та відомчі системи 4 суб'єктів моніторингу, як результат, оперативне інформування всіх зацікавлених організацій, установ, підприємств та громадськості про стан навколишнього природного середовища в Луганській області за допомогою інтернет-технологій. Питання реалізації програми обговорили на засіданні обласної Міжвідомчої комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища обговорено.

Створення єдиного регіонального інформаційного простору системи моніторингу надасть можливість в автоматичному режимі контролювати забруднення атмосфери, обсяги і показники забруднення поверхневих вод, рівні підземних вод і показники їх забруднення.

У поточному році регіональним центром моніторингу проведена активна робота створенню банків статистичної і аналітичної інформації по специфічних об'єктах системи моніторингу. Завдяки активній співпраці з науковими центрами Луганської області розроблено ряд методик і матеріалів, які на даний час проходять апробацію на природних стаціонарах області.

У наступному році буде забезпечено практичні заходи з установки, атестації і введення в роботу датчиків автоматичного контролю на всіх джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферу у містах Алчевськ і Луганськ, що пов'язано із впливом на довкілля промислових підприємств-забруднювачів державного рівня: Алчевського металургійного комбінату, Алчевського коксохімічного заводу.

Одночасно розпочинаються роботи зі створення регіонального Центру моніторингу, електронної аналітичної системи моніторингу навколишнього середовища в Луганській області, орієнтованого ГІС серверу та його веборієнтування.

З 28 листопада по 9 грудня 2011 р. в м. Дурбан (ПАР) проходитиме 17-а Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, 7-а Конференція Сторін Кіотського протоколу, а також робочі наради в експертних групах.

Від України у цих міжнародних форумах братиме участь представницька делегація від центральних органів виконавчої влади, ділових кіл, а також експертів з питань кліматичних дій. Головою делегації від України визначено Міністра екології та природних ресурсів України Злочевського М.В.

У переговорному процесі Україна виступатиме за створення міжнародного режиму з протидії зміні клімату, який залучатиме всіх головних емітерів парникових газів.

Реалізуючи на практиці тезу «спільної, але диференційованої відповідальності», Україна взяла на себе зобов'язання щодо такого рівня викидів парникових газів, який на період до 2020 року не перевищуватиме 80% від рівня базового 1990 року, за умови функціонування міжнародних проектних (наприклад, проекти спільного впровадження) та ринкових (наприклад, торгівля квотами) механізмів.

Слід наголосити, що Україна готова розглядати та прийняти більші обмеження викидів, якщо економіка України отримає доступ до міжнародних джерел фінансових і технологічних ресурсів для впровадження низьковуглецевих енергоефективних технологій. Наразі розпочато розробку Національної стратегії низько вуглецевого розвитку яка, зокрема, визначатиме кількісні та якісні межі можливих підвищених зобов'язань щодо скорочення викидів. Ми вважаємо, що такі зобов'язання мають брати на себе усі провідні держави світу на усіх континентах.

Наша держава прагне узгодження та подальшого підписання глобальної та всеосяжної юридично зобов'язуючої угоди з метою зростання глобальної температури в межах 2оС, яка б гарантувала юридичну прозорість та передбачуваність.

Відтак сторони мають досягнути єдиної і цілісної угоди з визначеними юридичними зобов'язаннями усіх сторін, враховуючи «Канкунські домовленості», що були підписані під час 16-ї Конференції Сторін РКЗКООН. .

За відсутності єдиної цілісної угоди Україна готова узяти на себе добровільні кількісні зобов'язання щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів в рамках двохсторонніх чи багатосторонніх угод.

Україна вважає, що нова угода має містити перевірені часом і досвідом проектні («гнучкі») механізми Кіотського протоколу. Водночас, угода має передбачати спрощений доступ сторін до проектних механізмів і можливість оперативного запровадження нових проектних механізмів. Необхідно забезпечити безперервність реалізації проектних механізмів. Крім того, нова угода має створювати умови для розбудови єдиного фінансового механізму, міжнародних систем торгівлі викидами і відповідних національних планів заходів з пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї.

Україна активно сприятиме прийняттю рішення Конференції сторін в м.Дурбан стосовно країн з перехідною економікою, при цьому особливий статус України як країни з перехідною економікою, який знайшов відображення і в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату, і в Кіотському протоколі, має бути збережений. Країни з перехідною економікою мають отримати доступ до технологій, фінансових ресурсів та інструментів розвитку потенціалу для забезпечення низьковуглецевої стратегії розвитку національних економік.

Ознайомитись з позицією можна на веб-сторінці Держекоінвестагентства (головна сторінка)

Водночас, відзначимо, що позиція, яку відстоюватиме Україна є гнучкою – наша держава готова до дискусій та компромісів з метою якнайскорішого укладання нової посткіотської угоди, що діятиме з 2013 року.

Кілька днів в Ужгороді, на Великоберезнянщині, Берегівщині, Мукачівщині та Свалявщині працювала група угорських журналістів, які прибули до області на запрошення Центру українсько-угорського розвитку у рамках проекту «Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч-Сатмар-Березькому регіоні Угорщини».

Учасники прес-туру вивчали туристичний потенціал Закарпаття з метою висвітлення його у своїх ЗМІ. Вони також ознайомились із процесом створення туристичної дестинації (ТДМ) на території українсько-угорського прикордоння. Така система роботи вже діє в Угорщині та багатьох інших країнах світу.

Група відвідала Ужанський національний природний парк, де їх привітно зустрів директор Василь Копач. Він ознайомив медійників з діяльністю колективу природно-заповідної установи, головні завдання в охорони і примноження навколишнього середовища, відповів на запитання журналістів всеугорської газети «Мадяр Немзет», Всеугорської спілки журналістів, журналу Угорської географічної спілки «Глобус», кореспондента президентства (Будапешт), туристичного журналу Північно-алфельдського регіону «Fitt vagyok», видавництва Professional Publishing Hungary, журналу «Тренди в туризмі», вісника «Napi turizmus», Всеугорського журналу для жінок, журналу «Дипломат», «Гостинність», журналу туристичного порталу «ÚtiSúgó». А далі була екскурсія теренами національного парку, ознайомлення з життям населених пунктів Великоберезнянщини.